Свято Купала

Вночі з 6 на 7 липня святкується наймістичніше і до цього безтурботне слов'янське свято: Івана Купала. Історія та етимологія свята Назва «Іван Купала» має народно-християнське походження та є слов'янським варіантом імені Іоанн Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής). Оскільки βαπτιστής, «баптістіс» — епітет Іоанна, що буквально перекладається як «купатель, занурювач», у народі його звали Іваном Купалою (Купайлою). Така назва свята була зумовлена і власне слов'янськими уявленнями: купання (від праслов. *kǫpati) означає ритуальне обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах[4]. Тому, з одного боку, саме цьому має бути зобов'язана поява епітету «Купала», «Купайла» — як переклад «Хреститель», а, з іншого боку, назва свята пізніше була переосмислена народною етимологією та ув'язана з ритуальними купаннями в річках під час цього свята. Деякі науково-популярні та неоязичницькі видання пов'язують свято з «язичницьким божеством» Купала. Дана точка зору не має достовірних підтверджень, оскільки сумнівне існування в слов'янському язичництві самого цього божества. Вперше божество «Купала» згадується в Густинському літописі (XVII століття); воно є плодом непорозуміння — літописець, знаючи про «ігрища» на Івана Купала, прийняв назву свята за ім'я язичницького бога. Згодом це непорозуміння було повторено переписувачами, а потім і ранніми дослідниками слов'янської міфології, в результаті чого у слов'янському пантеоні з'явилося нове «божество». Насправді ж Купала міг з'явитися в народних уявленнях лише як фольклорна персоніфікація свята, що відбилася, наприклад, у піснях. Натомість у деяких регіонах Русі називали свято Ярилин день, хоча не виключено, що весняне рівнодення (новий рік) також було пов'язане з Ярилом. Це був останній день русального тижня. Ярило був божеством весни й кохання, тому його відповідниками є Камадева та Купідон. Після купальських ігор визначалися пари суджених, а наступний день, Февронії Русальниці, протегував сім'ї та любові. В давнину з цього дня й до Петра гралися весілля. Традиції Початок святкування Івана Купала. Святкування розпочинається в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плетуть вінки з польових квітів і перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.[5] Часто на свято Купала молодь запрошувала музикантів, що грали на народних інструментах, які на скрипці, цимбалах, сопілці окремо взятих чи в ансамблі. Купало та Марена Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно зі слов'янським міфом Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами та голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, її вважали старшою русалкою. Власне святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками й намистом, в інших замість солом'яного опудала саджають дитя, яке виконує роль Івана Купала.[3] На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева. Опудало Марени роблять у різних регіонах України в залежності від традицій, які там склалися. На Полтавщині, наприклад, його виготовляють із гілок чорноклену, вишні, соломи. На Слобожанщині — з гілок чорноклену та трави. Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени та співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання. Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть. Існують свідчення про обрядове дерево на свято Купала, схоже на весільне гільце. Воно відоме як «Купа́ло» («Купа́йло», «Купа́йлиця»), проте могло також називатись, як і весільне деревце, гільцем.[6] Дерево прикра­шали стрічками, квітами й вінка­ми; воно уособлювало рослинність у період літа й очікування від неї щедрих плодів восени. Вогнище Купальське вогнище Обов'язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або парами. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику магічну силу. Через купальське вогнище стрибають усі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Тож вважалося, що коли дівчина та хлопець, які кохають одне одного, взявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Проте в цьому видовищі можна бачити й інший бік — спортивний. Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайвище та якнайдалі, не забуваючи й про те, щоб стрибок був гарним. Традиція палити багаття Своїм корінням вона йде в язичницьке минуле і пов'язана з літнім сонцестоянням. Світловий день ставав все менше, чим охоче користувалися темні сили. І щоб відігнати різного роду демонів, люди виходили на масові гуляння навколо багать. Втім, збиралися не просто погрітися, а заради змагальних стрибків - хто стрибне вище всіх над багаттям, той буде найщасливішим. А вже над загасаючим вогнем, взявшись за руки, починали стрибати закохані парочки. Якщо руки розчепити - залишатися разом їм не судилося, а якщо втриматися разом - будуть любити один одного багато років. Ще вогонь використовували для зцілення, вважаючи, що якщо спалити в купальську ніч одяг хворої людини, вона незабаром видужає. Ну а щоб надати нічному гулянню видовищності, сільські парубки підпалювали бочки і з високого берега скачували їх у воду. Вода на Івана Купала Багато традицій на Івана Купала пов'язані з водою. 7 липня християни відзначають також день народження Іоанна Предтечі, який хрестив Ісуса в Йордані. Тому вважається, що саме з цього дня купання у відкритих водоймах стають безпечними - з річок та озер виганяється вся нечисть. Протекція Купали над любителями поплавати і попустувати в воді триває до Ільїна дня, який відзначають 2 серпня. Крім цілющого купання, оздоровити тіло і душу здатна ранкова роса, а молодих дівчат вона зробить ще красивішими. Вмиваючись вранці, ввечері дівчата пускають по воді вінки, гадаючи на любов. Трави на Івана Купала На Івана Купала особливими цілющими силами наділені польові трави і квіти - їх збирають, сушать і використовують потім весь рік для лікування, захисту будинку від злих духів і пристріту. Найголовнішою рослиною в цей день вважається папороть. За легендою, в купальську ніч вона може зацвісти буквально на кілька секунд - людина, що побачив це чудо, повинна зірвати квітку і бігти геть із лісу, рятуючись від нечистої сили. Якщо втекти від злих духів вдасться, то такий щасливчик навчиться розуміти мову рослин і тварин, а також зможе легко відшукувати будь-які скарби.