7 клас

7 клас

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

      

       «Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня 

Паспорт твору

«Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали у Крим по сіль. Дорога була небезпечною, траплялися різні пригоди — і розбійники нападали, і хворіли, і худоба пропадала.

Жанр: народна соціально-побутова чумацька пісня

Тема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.

Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».

Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.

Художні засоби «Ой у степу криниченька»

Епітет: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); 

Пестливо-зменшувальні слова - криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;

Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе». «Ой рад би я, моя мила..». Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».

Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»

Метафора: «воли… доріженьку чують».

Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо

У пісні використовуються паралелізми («У степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»);  Вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм. Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.

«Стоїть явір над водою» - народна козацька пісня 

Паспорт твору

«Стоїть явір над водою» - пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.  

Тема »Стоїть явір над водою» - розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.

Ідея «Стоїть явір над водою» - уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.

Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

Жанр «Стоїть явір над водою» - це соціально-побутова козацька пісня.

Образи: молодий козак; явір, калинонька, пташки.

Композиція "Стоїть явір над водою»  Поезія складається із семи строф по чотири рядки. Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.

Художні засоби »Стоїть явір над водою»  

Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»; 

Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…»  

Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісті!»

Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.

«Ой на горі та женці жнуть» - народна козацька пісня 

Паспорт твору

Тема «Ой на горі та й женці жнуть»: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

Жанр «Ой на горі та й женці жнуть»: козацька пісня.

Художні засоби »Ой на горі та й женці жнуть»

Повтори: «Гей, долиною, Гей, широкою» «…Женці жнуть», «Гей..», «Під ними…», «…Необачний!»

Риторичні оклики: «Веде своє військо, Веде запорізьке хорошенько!» «…Необачний!» «Не журися!» «Під ним кониченько» Під ним вороненький, Сильне-дужий!»

Епітети: «зелена гора»; «долиною широкою» Звертання: «Гей, вернися, Сагайдачний», «Гей, хто в лісі, озовися».

«Ой на горі та женці жнуть» - народна козацька пісня і зараз є популярною, у якій оспівується слава й гордість України — Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.

Історія створення пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

   Щодо часу виникнення, відтворених подій, конкретних історичних постатей має декілька версій. Зокрема, дореволюційний російський історик, автор праць «До питання про козацтво до Богдана Хмельницького» та « Нарису гетьманства Петра Сагайдачного» Іван Каманін пов’язує час створення пісні з хотинським походом козаків 1621 року на чолі з Сагайдачним. Власне, він підтримував припущення українського славіста, етнографа і фольклориста XIX століття Ізмаїла Срезневського, що у пісні йдеться і про гетьмана реєстрових козаків з 1625 по 1628 роки Михайла Дорошенка, який водив козацьке військо проти польської шляхти, брав участь у селянсько-козацькому повстанні 1625 року. Дехто із дослідників під згаданими прізвищами вбачають Григорія Сагайдачного, який у1687 році підбурив козаків проти гетьмана Івана Мазепи, та Петра Дорошенка - онука славного гетьмана Михайла Дорошенка. І на сьогодні поки що немає одностайної думки ні щодо часу створення пісні, ні щодо прототипів історичних козацьких очільників. Більш вірогідною є версія, що пісня ця була написана, очевидно, в 20-х роках XVII століття, після загибелі одного з найвидатніших українських гетьманів (не програв жодної битви) Петра Конашевича-Сагайдачного. Тому пісні фактично майже 400 літ. 

У даному випадку цілком ясним для нас є те, що пісня оспівує козацькі походи, що вона у свідомості народу пов’язана з іменами історичних діячів, кожен з яких користувався широкою популярністю, мав свої заслуги у боротьбі за соціальне та національне визволення народу».

Цілком зрозуміло, що протягом майже чотирьох віків пісня дещо змінювала свій текст. Зокрема, слова пісні, що датуються приблизно останньою чвертю XVII століття, вперше побачили світ у збірці «Малороссийские песни, изданные Михайлом Максимовичем» 1834 року. Так, тоді пісня мала сім строф, а нині - шість. Випала саме третя строфа, що оспівує якогось пана хорунжого.

Посередині пан хорунжий,

Під ним кониченько,

Під ним вороненький

Сильно дужий!

У деяких інших виданнях навіть з’являлися нові строфи, що оповідали про пана Кисильо. Були і редакційні зміни самого тексту. Наприклад, у збірці М. Максимовича було «попід долиною», а вже у пізніших варіантах ці слова були замінені на «долом-долиною», або «яром-долиною».

Ця пісня за віки свого життя набула слави й популярності. Одним із перших пісню «Ой на горі та й женці жнуть» возвеличив Іван Котляревський, використавши її мотиви у своїй знаменитій «Енеїді». Його троянці:

Да сидя люлечку курили

І кургикали пісеньок:

Козацькі гарні запорозькі...

Про Сагайдачного співали.

Або ще ці рядки з «Енеїди», в яких звучить уже знайоме з пісні «Ой на горі…»:
Ось як богинь я укараю:

Пошлю вас в Запорозьку Січ;

Там ваших каверз не вважають,

Жінок там на тютюн міняють.

Цією піснею цікавилися такі письменники та фольклористи, як Пантелеймон Куліш, Яків Головацький, Павло Чубинський, Іван Франко. Таїна популярності цієї козацької пісні полягає, перш за все, у її бадьорому маршовому темпі. Вона із тих пісень, що «дух і тіло рвуть до бою» за волю.

Переказують, що пісня-марш козаків «Ой на горі та й женці жнуть» послужила іскрою, з якої в травні 1953 року розгорілося відоме Норільське повстання політв’язнів. За деякими даними, цю пісню під час проходу по табору заспівали українські арештанти. У відповідь - із сторожових веж роздались автоматні черги охорони. Так розпочалося Норільське повстання. Можливо, воно мало інший початок, але є і така версія.

Сьогодні пісня «Ой на горі та й женці жнуть» входить до пісенника сучасних козаків, що вивчають бойове мистецтво гопака, бо має своєрідну енергетику й езотерику української козацької пісні.

  

«Гомін, гомін по діброві» — народна козацька пісня.

Паспорт твору

«Гомін, гомін по діброві» — народна пісня.

«Гомін, гомін по діброві» належить до козацьких пісень. Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.

Аналіз вірша

Тема «Гомін, гомін по діброві»: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

Ідея «Гомін, гомін по діброві»: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.Основна думка:  засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш. Кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

Історичною основою «Гомін, гомін по діброві» могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.

Композиція «Гомін, гомін по діброві»  Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.

Жанр: народна соціально-побутова козацька пісня

Художні засоби «Гомін, гомін по діброві»

• Риторичні оклики: «Мене кіньми наділяють!» «Нехай тебе орда візьме!» «Нехай тебе турки візьмуть!» «Сріблом, золотом наділяє!» «Тоді брат твій з війська прийде!»

• Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»

• Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»

• Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».

• Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.

• Епітети: Густі (терни), буйні (вітри)

•Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»; головоньку».

Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.

Тестові завдання з української літератури.

Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили»

  

1. Першим розповів про життя українського богатиря Івана Силу:
А) Олександр Гаврош
Б) Василь Вірастюк
В) Антон Копинець
Г) Володимир Кличко
Д) Віталій Кличко

2. За свою неймовірну силу Івана нарекли ім`ям уславленого античного борця:
А) Геракла
Б) Тесея
В) Гильгальмеша
Д) Теламона
Д) Кротона

3. Справжнє ім`я Івана Сили, який понад сто років був чемпіоном Чехословаччини та Європи з важкої атлетики та культуризму:
А) Іван Побиван
Б) Іван Фірцак
В) Іван Піддубний
Г) Іван Нечуй
Д) Іван Карий

4. У якому віці Іван Сила прибув потягом до столиці:
А) 20 років
Б) 18 років
В) 16 років
Г) 25 років
Д) 17 років

5. Установіть відповідність
Діалектизми                                                 Лексичне значення
1. Вуйко                                               А) бездомна людина
2. Крисаня                                           Б) дядько
3. Легінь                                               В) господар
4. Лайдак                                              Г) капелюх
                                                              Д) молодий хлопець (юнак)

6. Де відбулося знайомство Івана Сили з Міхалом Голим:
А) у потязі
Б) на вокзалі
В) у цирку
Г) у поліції
Д) на радіо

7. Що для Сили було «справою святою»:
А) виступ перед глядачами
Б) робота
В) обід
Г) дружба
Д) кохання

8. За яких обставин Іван Сила продемонстрував свою силу:
А) вулична бійка
Б) сутичка
В) мірялися силами
Г) захищав кохану
Д) атракціон

9. Як познайомилися Сила з доктором Брякусом:
А) під час бійки з вусатим дядьком
Б) на вокзалі завдяки Голому
В) після перемоги над Велетом
Г) завдяки вуйку Микульці
Д) завдяки маминим галушкам

10. Слово «ґратулую» позначає:
А) лікую
Б) вітаю
В) шаную
Г) ненавиджу
Д) зневажаю

11. Доктор Брякус виявився:
А) зубним лікарем
Б) тренером
В) литячим лікарем
Г) шахраєм
Д) учителем

12. Іван Сила парлельно з тренуванням займався:
А) працював вантажником
Б) працював у цирку
В) працював у поліції
Г) працював глашатаєм
Д) працював сторожем

13. Брякус наполегливо вчив Івана Силу:
А) основам філософської думки
Б) основам математики
В) основам фізики
Г) основам боксу
Д) основам силової гімнастики та різних єдиноборств

14. Кому належить ця характеристика: «Це був опецькуватий чоловічок зі швидким поглядом і рухливими щурячими вусами»:
А) слідчому Бенцику
Б) Івану Силу
В) доктору Брякусу
Г) капітану Миколайчику
Д) агенту Фіксі

15. Про кого Брякус сказав: «Кошеняткові вже здається, що воно стало тигром»:
А) Миколайчик
Б) Фіксу
В) Станіслава
Г) Корненлія
Д) Івана Силу

16. Іван Сила серед комплексу інших вправ виконував і жим зі штангою (щодня), отже, приємно здивував, піднявши:
А) 100 кіл
Б) 160 кіл
В) 120 кіл
Г) 109 кіл
Д) 200 кіл

17. На чемпіонаті Республіки з важкої атлетики Іван Сила змагався з:
А) Магдебурою
Б) Миколайчиком
В) Фіксою
Г) Голим
Д) Велетом

18. Що розвідав агент 008:
А) угрупування терористів
Б) угрупування фальшивомонетників
В) злочинне угрупування контрабандистів
Г) угрупування антиурядовців
Д) угрупування вуличних шахраїв

19. Іван уперше з тренером Брякусом:
А) їхав на возі
Б) їхав пароплавом
В) їхав в автомобілі
Д) їхав фунікулером

20. Іван любив проказувати:
А) «Це вам не фіґлі»
Б) «Будь що буде!»
В) «Оце так-так»
Г) «Боже, поможи!»
Д) «Війна війною, а обід обідом»

21. Хто підлаштував поломку машини доктора Брякуса:
А) Фікса
Б) Магдебура
В) Міха Голий
Г) мадам Бухенбах
Д) Кльоцка

22. Як звали сусіда агента Фікси по палаті:
А) Адам Кльоцка
Б) Адам Галушка
В) Апаратус Літалус
Г) Міха Голий
Д) Іван Бенцик

23. Кого підозрювали у скоєнні аварії:
А) Фіксу
Б) Магдебуру
В) Івана Силу
Г) Миколайчика
Д) Голого

24. Хто підкинув сенсацію:
А) Фікса
Б) Миколайчик
В) Магдебура
Г) Кльоцка
Д) Міха Голий

25. Як звали цигана, який викрав коня із шапіто мадам Бухенбах:
А) Тагар
Б) Кало
В) Монці
Г) Гожо
Д) Пандорський

26. Генерал Хрунь запропонував яку солідну заставу, щоб випустити Івана Силу:
А) 25 000
Б) 5 000
В) 100 000
Г) 50 000
Д) 10 000

27 Хто викупив Силу із поліції:
А) Міха Голий
Б) Бідосько
В) Томич
Г) Бенцик
Д) Бухенбах

28. Як називалася «нова неволя» Івана Сили»:
А) «Атракціон вусатого»
Б) «Цирк дю Солей»
В) «Цирк д`Івер
Г) «Цирк братів Рінглінґ»
Д) «Цирк Бухенбах»

29. Хто вигадав перший номер для виступу в цирку для «ведмедика» пані Бухенбах:
А) Бухенбах
Б) Брякус
В) Магдебура
Г) Фандіґо
Д) Іван

30. Хто припав до вподоби кращому нишпорці таємної поліції столиці Фіксі в шапіто Бухенбах:
А) карлик Піня
Б) Іван Сила
В) Фандіго
Г) Рената
Д) Бухенбах

31. Кого Фікса зробив своїм спільником і «...очима і вухами»:
А) Силу
Б) Піню
В) Беню
Г) Фандіго
Д) Магдебуру

32. Де колишній агент 008 Фікса завербував собі спільника:
А) в шапіто
Б) в спортзалі
В) в корчмі
Г) в поліції
Д) в лазні

33. Як називався другий номер Івана Сили в шапіто мадам Бухенбах:
А) «Залізна куля»
Б) «Залізне коло»
В) «Залізна рука»
Г) «Залізне серце»
Д) «Залізний кулак»

34. «Смертельний номер!»-полягав у тому, що...:
А) металевий прут Іван зігнув у кільце
Б) металеві цвяхи Іван розгинав зубами
В) Іван розбив цеглину об голову
Г) кам`яну брилу розбили у Івана на грудях
Д) стрибнув у палаюче кільце

35. Хто був супротивником Івана Сили у «...грандіозному бою двох ведмедів»:
А) Міха Голий
Б) Фікса
В) Беня
Г) Бієр-Мієр
Д) Піня

36. Хто з «ведмедів» поступився у бою:
А) Пандорський
Б) Бенцик
В) Брякус
Г) Бієр-Мієр
Д) Іван Сила

37. Які хлопці «вирішили погрітися» біля шапіто:
А) Міха Голий з Бобі
Б) Іван з Брякусом
В) Адам Кльоцки з Фіксою
Г) Пандорський з Миколайчиком
Д) Фікса і карлик

38. Найбільше враження на Івана під час його гастролей справило:
А) галантність чоловіків
Б) море
В) врода жінок
Г) пиятика людей
Д) захід сонця

39. Верховинець був тореадором в :
А) Україні
Б) Грузії
В) Азербайджані
Г) Іспанії
Д) Мексиці

40. Під час циркового фестивалю у Британії королева попросила Івана виконати свої номери:
А) поборотися з боксером Джебсоном
Б) «Залізне серце»
В) «Зуби мамонта»
Г) «Залізний ніс»
Д) «Залізні груди»

41. Перемігши чорношкірого Джебсона публіка Івана сприйняла з ...:
А) радістю
Б) прокльонами
В) аплодисментами
Г) тупотінням
Д) свистом

42. У Парижі Силу заманили у пастку і побили за:
А) за Джебсона
Б) за королеву
В) за карлика
Г) за Брякуса
Д) за Республіку

43. Наслідком побиття Івана Сили стала:
А) операція на голові
Б) операція на ногах
В) оперція на руках
Г) операція на тілі
Д) оперція на вухах

44. Які метаморфози відбулися з колишнім агентом Фіксою:
А) став акробатом Фікс
Б) став фокусником Фікіо
В) став жонглером Фіксіс
Г) став дресирувальником Фікксор
Д) став проповідником Фікусом

45. Іван виступав у римській школі з пишним пір`ям під час гастролей у:
А) Америці
Б) Австралії
В) Європі
Г) Азії
Д) Гренландії

46. Містер Піцікато уклав парі в розмірі п`яти тисяч з Іваном Силою що той:
А) з`їсть 20 порцій вареників
Б) з`їсть 20 порцій гамбургерів
В) розіб`є головою деревяшку
Г) переїде машиною Івана
Д) підніметься на повітряній кулі

47. Джон Сила став рекламою:
А) піцерії
Б) автомобіля
В) готелю
Г) турагентства
Д) спортклубу

48. Яким цирковим номером в Америці поповнилася програма шапіто Бухенбах:
А) підняття автомобіля Іваном
Б) виїзд Івана на автомобілі
В) Іван в образі каскадера
Г) Іван акробат без страховки
Д) переїзд автомобілем Івана, набитим усіма циркачами

49. Як Піні знайшов собі наречену:
А) через шлбну агенство
Б) завдяки випадковій зустрічі
В) під час цирково виступу
Г) у барі
Д) у бібліотеці

50. Як звати майбутню дружину карлика Піні:
А) Мілка
Б) Рената
В) Аделія
Г) Крокі
Д) Бетті

51. Японці  запропонували  Іванові  Силі  поборотися  за звання  «Найсильнішої людини в Азії з» :
А) Пацакою Макурі
Б) Тосіко Хамацурі
В) Ден Хамсурі
Г) Андре Фіксурі
Д) Вонг Міколайсурі

52 В якому стилі велася боротьба між верховинцем і Чорною горою:
А) європйському
Б) класичному
В) римському
Г) японському
Д) грецькому

53. Як далася перемога Іванові над японцем Макурі:
А) японець підслизнувся
Б) японець здався
В) японець перелякався
Г) японець втік
Д) японець сам вилетів за коло

54. Хто став нареченою Івана Сили подорожуючи Європою:
А) Мілка
Б) Рената
В) Аделія
Г) Анна
Д) Маруся

55. Який весільний подарунок зробила пані Аделія Бухенбах для Івана...:
А) дім
Б) корову
В) цирк
Г) авто
Д) гроші

56. Скільки років Іван був артистом цирку:
А) 20
Б) 25
В) 30
Г) 18
Д) 5

57. Проповідник Фікус у французькому порту мав виголосити своє нове вчення про:
А) апокаліпсис
Б) про Добро і Зло, Вічне і Минуще, Здобуте і Втрачене
В) про Інь і Янь
Г) всесвітній потоп
Д) про благодать на Землі

58. Що пані Бухенбах на радощах подарувала своїм цирковим артистам Пандорському, Фандіго і Ренаті:
А) туристичну путівку
Б) діаманти
В) розкручений бренд цирк «Бухенбах»
Г) у безоплатне користування циркове майно
Д) літак

59. Чому після дванадцяти років пані Бухенбах вирішила припинити існування цирку «Бухенбах»:
А) вийшла заміж
Б) поїхала у кругосвітню подорож
В) мала проблеми зі здоров`ям
Г) вирішила змінити рід діяльності
Д) вирішила присвятити своє життя Богу

60. Куди вирішили податися Іван Сила з Мілкою після закінчення своє кар`єри:
А) оселитися на Балі
Б) купити житло в Америці
В) поїхати в гори до Івана
Г) попрацювати в інших професіях
Д) розпочати власну справу


Відповіді: 1 В; 2 Д; 3 Б; 4 А; 5 1Б, 2 Г, 3Д, 4А; 6 Б; 7 В; 8Д; 9В; 10Б; 11Б; 12Б; 13Г;
14Д; 15Д; 16Б; 17А; 18В; 19Г; 20Г; 21Б; 22А; 23В; 24Д; 25В; 26Г; 27Д; 28Д; 29Д; 30А;
31Б; 32В; 33Г; 34Г; 35Г; 36Г; 37Д; 38Б; 39Г; 40А; 41Б; 42А; 43А; 44Д; 45А; 46Г; 47Б;
48Д; 49В; 50Г; 51А; 52Г; 53Д; 54А; 55Г; 56Г; 57Б; 58Г; 59А; 60В.

УКРАЇНСЬКА МОВА

    Зроблено в Майстер-тест