ВІТАЮ ВАС НА МОЄМУ БЛОЗІ

Схеми, таблиці


СХЕМИ, ТАБЛИЦІ








Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.

Запам’ятай!

1. У транскрипції використовуються діакритичні знаки.

2. Усі слова транскрибуються, тобто беруться в квадратні дужки [ ].

3.  Усі слова пишуться окремо і обов’язково з наголосом, крім односкладних слів.

4.  У транскрипції відсутні великі літери.

5.  У транскрипції відсутні літери Я, Ю, Є, Ї, які позначаються [йа], [йу], [йе], [йі], або як голосні, що передають пом’якшення попереднього приголосного: ['а], ['у], ['е].   Ї – передає завжди два звуки.

6. У транскрипції відсутній апостроф і м’який знак.

7.  и], [ие], [оу], [уо] – для позначення ненаголошеного голосного звука.

8. У транскрипції літера Щ завжди дає два звуки [шч].

9.  У транскрипції подвоєння приголосних завжди дає один звук: нн = [н:], дд = [д:], сс = [с:],   лл = [л:].

10.  У транскрипції африкати ДЖ і ДЗ позначають спеціальними символами чи двома літерами з дужкою зверху: дж =[дж]; дз = [дз].

Голосні звуки української мови під наголосом вимовляються повнозвучно:  нарада, золото



Вимова голосних звуків

Голосні

Особливості вимови

Приклади

[е]

Вимовляється наближено до [и] перед складами з [і], [и], [у], меншою мірою перед [е] (у перед - і після наголошеному складі)

д[еи]лікатний, в[eи]личний, н[eи]чуткий,
м[еи]режка, н[eи]сіть, в[еи]селий

[и]

Наближується до [е] сильніше перед складами з [е], [а]; менше помітно перед [і], [и] та в кінці слова (у перед - і після наголошеному складі)

кр[иe]ве, п[иe]семний, т[иe]хенько, стр[иe]бати,
гр[иe]вастий, л[иe]ман, в[иe]чікувати, з[иe]мівник,
гр[иe]міти, кр[иe]ниця

[о]

Вимовляється з наближенням до [у] перед складами з наголошеним [у] або [і]

пр[оу]рубувати, п[оу]душка, м[оу]туззя, к[оу]жух,
р[оу]зумний, с[оу]бі

[у]

Вимовляється з наближенням до [о] перед складами з [о]

ябл[уо]ко



Вимова приголосних звуків

Приголосні

Особливості вимови

Приклади

дзвінкі

у кінці слова та перед глухими приголосними не втрачають дзвінкості

народ, сторож, хліб, віз, ґандж, ґедзь, ніжка, обчистити, грядка, низка

глухі

перед шумними дзвінкими в середині слова вимовляється дзвінко

[бород'бá], [прóз'ба]

губні [б], [п], [в], [м], [ф];
задньоязикові [ґ], [к], [х];
гортанний [г];
шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж]

у кінці слова та складу вимовляється твердо

гриб, велич, грип

перед голосним [і] вимовляється як напівпом’якшені

[б’ік], [п’іч]

передньоязиковий щілинний [з] як прийменник і префікс

перед глухими приголосними оглушується

з порога – [спорóга],
зчистити – [шчи́стиeти]

у складі префіксів роз-, без-, залежно від темпу мовлення може вимовляється як дзвінко, так і глухо

розказати – [роз/сказáти], безтяма – [без/ст'áма]

зубні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз]

перед [і] та перед наступними м’якими приголосними вимовляється м’яко

[с'іл'], [п’íс'н'а]

подовжені шиплячі

напівм’які вимовляються як один довгий звук

[н'íч:у], [п’ід:áш’:а]

губно-губний [в] та середньоязиковий [й]

вимовляються твердо перед голосними

вузол, бойовий

на початку слова перед приголосними, в кінці слова чи складу вони переходять у нескладові голосні [ў], [ĭ]

[ўчора], [стаў], [ĭти], [гаĭ]

передньоязиковий ясенний [л]

у кінці слова, перед приголосними, перед голосними [а], [о], [у] вимовляється твердо

полк, клуб

перед буквами Я, Ю, Ь виступає м’яким

[б’іл'], [пиел'нувáти]

у кінці слова після глухого буває безголосим

[б’інóкл']

передньоязиковий дрижачий [р]

у кінці слова і складу вимовляється твердо

календар, бур’яновий

перед Я, Ю, Є, які дають один звук, та
І – напівпом’якшений

'áсно], [зор'á]

передньоязиковий зімкнено-щілинний [ц]

у кінці слова завжди вимовляється м’яко

[сиeни́ц'а], [с'т'ілéц']

у словах іншомовного походження та вигуках має тверду вимову

палац, клац

задньоязиковий гортанний [г]

вимовляється як дзвінкий надгортанний

гай, сніг

знеголошується перед приголосними [т] [к]

[вóхко], [н'íхт'і]

зімкнено-проривний [ґ]

наближається вимовою до латинського [g] та російського [г]
Примітка. Необхідно послуговуватися довідковою літературою, щоб уживати літеру ґ відповідно до норми, а не на власний розсуд.

ґуля, аґрус

буквосполучення дж, дз

у складі однієї морфеми артикулюються як один звук [дз], [дж]

[дзвóниек], [джм’іл']

у складі різних морфем вимовляються як окремі звуки [д] [ж], [д] [з]

[надзвиечáĭно], [п’іджáти]

задньоязиковий [к]

перед наступним дзвінким приголосним
вимовляється як дзвінкий [ґ]

[воґзáл], [р’уґзáк]



Асиміляція – процес, коли наступний приголосний впливає на попередній, відмінний від нього звучанням, тобто асимілює його

Асиміляція

Регресивна

Прогресивна

1. За дзвінкістю і глухістю

1. Утворення [дж] і [дз]

2. За місцем і способом творення

2. Уподібнення звука [й]

3. За м’якістю і твердістю

3. Пом’якшення [с'] у прикметниковому суфіксі -ськ-


 

Асимілятивні зміни приголосних

Звукосполучення

Особливості вимови

Приклади

[с] + [ш]

[ш:]

принісши – [приен'íш:иe]

[з] + [ш]

на початку слова [ш:]

зшиток – [ш:и́ток]

у середині слова [жш]

вивізши – [ви́в’іжшиe]

[з] + [ж]

[ж:]

зжовклий – [ж:óвклиeĭ]

[з] + [ч]

на початку слова [шч]

зчепити – [шчиепи́тиe]

у середині слова [жч]

безчинство – [беижчи́нство]

[з] + [http://www.ridnamova.kiev.ua/png/%D0%B4%D0%B6_r.png]

[ждж]

з джемом – [жджéмом]

[ж] + [с']

[з'с']

намажся – [намáз'с'а]

[ш] + [с']

[с':]

вивчишся – [ви́ўчиeс':а]

[ч] + [с']

[ц'с']

озвучся – [озвýц'с':а]

[ж] + [ц']

[з'ц']

на доріжці – [на дор’íз'ц'і]

[ш] + [ц']

[с'ц']

у чашці – [у чáс'ц'і]

[ч] + [ц']

[ц':]

у річці – [у р’íц':і]

[д] + [ж]

[джж]

підживити – [п’іджжиеви́тие]

[д] + [з]

[дзз]

підземний – [п’ідззéмниeĭ]

[д] + [с]

[дзс]

відспівати – [в’ідзсп’івáтие]

[д] + [ц]

[дзц]

відцвісти – [в’ідзцв’істи́]

[д] + [ч]

[джч]

відчеканити – [в’іджчеикáниетие]

[д] + [ш]

[джш]

підшити – [п’іджши́тие]

[т] + [с]

[ц]

братство – [брáцтво]

[т] + [с']

[ц':]

учіться – [уч’íц':a]

[т] + [ц]

[ц:]

коритце – [кори́ц:еи]

[т] + [ч]

[ч:]

вотчина – [вóч:иена]

[т] + [ш]

у звичайному темпі [чш]

багатшати – [багáчшатиe]

у швидкому темпі [ч:]

[багáч:атиe]


Запам’ятай!

1.      У середині слова дзвінкі перед глухими, як правило, не втрачають своєї дзвінкості: кладка – [клáдка], стежка – [стéжка]. Винятком є лише дзвінкий [г], який перед глухими змінюється на [х]: кігті – [к’íхт'і], дьогтю – [д'óхт'у].

2.      Глухі приголосні майже послідовно асимілюються наступними шумними дзвінкими: боротьба – [бород'бá], молотьба – [молод'бá], просьба – [прóз'ба], вокзал – [воґзáл],
анекдот – [анеиґдóт], рюкзак – [р’уґзáк].
Винятки:
 бігти – [б’íгти], могти – [могти́].

Спрощення у групах приголосних

Звукосполучення

Особливості вимови

Приклади

[нт] + [ст]

[нст]

студентство – [студéнство]

[нт] + [с'к]

[н'с'к]

кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ]

[ст] + [с'к]

у звичайному темпі [с'к]

туристський – [тури́с'киĭ]

у повільному темпі [с':к]

[тури́с':киĭ]

[ст] + [ц']

у звичайному темпі [с'ц']

артистці – [арти́с'ц'і]

у повільному темпі [с'ц':]

[арти́с'ц':і]

[ст] + [ч]

[шч]

невістчин – [неив’íшчиен]

[ст] + [д]

[зд]

шістдесят – [ш’іздеис'áт]

[ст] + [с]

[с:]

шістсот – [ш’іс:óт]

[зд] + [ц']

[з'ц']

у поїздці – [у пойíз'ц'і]







 

















Немає коментарів:

Дописати коментар