Схеми, таблиці

СХЕМИ, ТАБЛИЦІ

Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.

Запам’ятай!

1. У транскрипції використовуються діакритичні знаки.

2. Усі слова транскрибуються, тобто беруться в квадратні дужки [ ].

3.  Усі слова пишуться окремо і обов’язково з наголосом, крім односкладних слів.

4.  У транскрипції відсутні великі літери.

5.  У транскрипції відсутні літери Я, Ю, Є, Ї, які позначаються [йа], [йу], [йе], [йі], або як голосні, що передають пом’якшення попереднього приголосного: ['а], ['у], ['е].   Ї – передає завжди два звуки.

6. У транскрипції відсутній апостроф і м’який знак.

7.  [е^и], [и^е], [о^у], [у^о] – для позначення ненаголошеного голосного звука.

8. У транскрипції літера Щ завжди дає два звуки [шч].

9.  У транскрипції подвоєння приголосних завжди дає один звук: нн = [н:], дд = [д:], сс = [с:],   лл = [л:].

10.  У транскрипції африкати ДЖ і ДЗ позначають спеціальними символами чи двома літерами з дужкою зверху: дж =[дж]; дз = [дз].

Голосні звуки української мови під наголосом вимовляються повнозвучно:  нарада, золото

Вимова голосних звуків
Голосні	Особливості вимови	Приклади
[е]	Вимовляється наближено до [и] перед складами з [і], [и], [у], меншою мірою перед [е] (у перед - і після наголошеному складі)	д[еи]лікатний, в[eи]личний, н[eи]чуткий, м[еи]режка, н[eи]сіть, в[еи]селий
[и]	Наближується до [е] сильніше перед складами з [е], [а]; менше помітно перед [і], [и] та в кінці слова (у перед - і після наголошеному складі)	кр[иe]ве, п[иe]семний, т[иe]хенько, стр[иe]бати, гр[иe]вастий, л[иe]ман, в[иe]чікувати, з[иe]мівник, гр[иe]міти, кр[иe]ниця
[о]	Вимовляється з наближенням до [у] перед складами з наголошеним [у] або [і]	пр[оу]рубувати, п[оу]душка, м[оу]туззя, к[оу]жух, р[оу]зумний, с[оу]бі
[у]	Вимовляється з наближенням до [о] перед складами з [о]	ябл[уо]ко

Вимова приголосних звуків
Приголосні	Особливості вимови	Приклади
дзвінкі	у кінці слова та перед глухими приголосними не втрачають дзвінкості	народ, сторож, хліб, віз, ґандж, ґедзь, ніжка, обчистити, грядка, низка
глухі	перед шумними дзвінкими в середині слова вимовляється дзвінко	[бород'бá], [прóз'ба]
губні [б], [п], [в], [м], [ф]; задньоязикові [ґ], [к], [х]; гортанний [г]; шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж]	у кінці слова та складу вимовляється твердо	гриб, велич, грип
	перед голосним [і] вимовляється як напівпом’якшені	[б’ік], [п’іч]
передньоязиковий щілинний [з] як прийменник і префікс	перед глухими приголосними оглушується	з порога – [спорóга], зчистити – [шчи́стиeти]
	у складі префіксів роз-, без-, залежно від темпу мовлення може вимовляється як дзвінко, так і глухо	розказати – [роз/сказáти], безтяма – [без/ст'áма]
зубні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз]	перед [і] та перед наступними м’якими приголосними вимовляється м’яко	[с'іл'], [п’íс'н'а]
подовжені шиплячі	напівм’які вимовляються як один довгий звук	[н'íч:у], [п’ід:áш’:а]
губно-губний [в] та середньоязиковий [й]	вимовляються твердо перед голосними	вузол, бойовий
	на початку слова перед приголосними, в кінці слова чи складу вони переходять у нескладові голосні [ў], [ĭ]	[ўчора], [стаў], [ĭти], [гаĭ]
передньоязиковий ясенний [л]	у кінці слова, перед приголосними, перед голосними [а], [о], [у] вимовляється твердо	полк, клуб
	перед буквами Я, Ю, Ь виступає м’яким	[б’іл'], [пиел'нувáти]
	у кінці слова після глухого буває безголосим	[б’інóкл']
передньоязиковий дрижачий [р]	у кінці слова і складу вимовляється твердо	календар, бур’яновий
	перед Я, Ю, Є, які дають один звук, та І – напівпом’якшений	[р'áсно], [зор'á]
передньоязиковий зімкнено-щілинний [ц]	у кінці слова завжди вимовляється м’яко	[сиeни́ц'а], [с'т'ілéц']
	у словах іншомовного походження та вигуках має тверду вимову	палац, клац
задньоязиковий гортанний [г]	вимовляється як дзвінкий надгортанний	гай, сніг
	знеголошується перед приголосними [т] [к]	[вóхко], [н'íхт'і]
зімкнено-проривний [ґ]	наближається вимовою до латинського [g] та російського [г] Примітка. Необхідно послуговуватися довідковою літературою, щоб уживати літеру ґ відповідно до норми, а не на власний розсуд.	ґуля, аґрус
буквосполучення дж, дз	у складі однієї морфеми артикулюються як один звук [дз], [дж]	[дзвóниек], [джм’іл']
	у складі різних морфем вимовляються як окремі звуки [д] [ж], [д] [з]	[надзвиечáĭно], [п’іджáти]
задньоязиковий [к]	перед наступним дзвінким приголосним вимовляється як дзвінкий [ґ]	[воґзáл], [р’уґзáк]

Асиміляція – процес, коли наступний приголосний впливає на попередній, відмінний від нього звучанням, тобто асимілює його

Асиміляція
Регресивна	Прогресивна
1. За дзвінкістю і глухістю	1. Утворення [дж] і [дз]
2. За місцем і способом творення	2. Уподібнення звука [й]
3. За м’якістю і твердістю	3. Пом’якшення [с'] у прикметниковому суфіксі -ськ-

 

Асимілятивні зміни приголосних
Звукосполучення	Особливості вимови	Приклади
[с] + [ш]	[ш:]	принісши – [приен'íш:иe]
[з] + [ш]	на початку слова [ш:]	зшиток – [ш:и́ток]
	у середині слова [жш]	вивізши – [ви́в’іжшиe]
[з] + [ж]	[ж:]	зжовклий – [ж:óвклиeĭ]
[з] + [ч]	на початку слова [шч]	зчепити – [шчиепи́тиe]
	у середині слова [жч]	безчинство – [беижчи́нство]
[з] + []	[ждж]	з джемом – [жджéмом]
[ж] + [с']	[з'с']	намажся – [намáз'с'а]
[ш] + [с']	[с':]	вивчишся – [ви́ўчиeс':а]
[ч] + [с']	[ц'с']	озвучся – [озвýц'с':а]
[ж] + [ц']	[з'ц']	на доріжці – [на дор’íз'ц'і]
[ш] + [ц']	[с'ц']	у чашці – [у чáс'ц'і]
[ч] + [ц']	[ц':]	у річці – [у р’íц':і]
[д] + [ж]	[джж]	підживити – [п’іджжиеви́тие]
[д] + [з]	[дзз]	підземний – [п’ідззéмниeĭ]
[д] + [с]	[дзс]	відспівати – [в’ідзсп’івáтие]
[д] + [ц]	[дзц]	відцвісти – [в’ідзцв’істи́]
[д] + [ч]	[джч]	відчеканити – [в’іджчеикáниетие]
[д] + [ш]	[джш]	підшити – [п’іджши́тие]
[т] + [с]	[ц]	братство – [брáцтво]
[т] + [с']	[ц':]	учіться – [уч’íц':a]
[т] + [ц]	[ц:]	коритце – [кори́ц:еи]
[т] + [ч]	[ч:]	вотчина – [вóч:иена]
[т] + [ш]	у звичайному темпі [чш]	багатшати – [багáчшатиe]
	у швидкому темпі [ч:]	[багáч:атиe]

Запам’ятай!

1.      У середині слова дзвінкі перед глухими, як правило, не втрачають своєї дзвінкості: кладка – [клáдка], стежка – [стéжка]. Винятком є лише дзвінкий [г], який перед глухими змінюється на [х]: кігті – [к’íхт'і], дьогтю – [д'óхт'у].

2.      Глухі приголосні майже послідовно асимілюються наступними шумними дзвінкими: боротьба – [бород'бá], молотьба – [молод'бá], просьба – [прóз'ба], вокзал – [воґзáл],
анекдот – [ане^иґдóт], рюкзак – [р’уґзáк].
Винятки: бігти – [б’íгти], могти – [могти́].

Спрощення у групах приголосних
Звукосполучення	Особливості вимови	Приклади
[нт] + [ст]	[нст]	студентство – [студéнство]
[нт] + [с'к]	[н'с'к]	кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ]
[ст] + [с'к]	у звичайному темпі [с'к]	туристський – [тури́с'киĭ]
	у повільному темпі [с':к]	[тури́с':киĭ]
[ст] + [ц']	у звичайному темпі [с'ц']	артистці – [арти́с'ц'і]
	у повільному темпі [с'ц':]	[арти́с'ц':і]
[ст] + [ч]	[шч]	невістчин – [неив’íшчиен]
[ст] + [д]	[зд]	шістдесят – [ш’іздеис'áт]
[ст] + [с]	[с:]	шістсот – [ш’іс:óт]
[зд] + [ц']	[з'ц']	у поїздці – [у пойíз'ц'і]