ВІТАЮ ВАС НА МОЄМУ БЛОЗІ

11 клас



11 клас

УКРАЇНСЬКА МОВА
Контрольна робота №1

Риторика

Варіант 1

1. Продовжте речення:
«Риторика — це...».
1....наука про правильну вимову та наголошення слів.
2...емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3....теорія ораторського мистецтва.
4....відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому.
... 5.наука про словниковий склад мови

2. Продовжте речення:
«Видатні оратори Київської Русі — це...».
1....Демосфен і Цицерон.
2....Іларіон і Кирило Туровський.
3....Феофан Прокопович і Георгій Сковорода.
4....Михайло Ломоносов і Георгій Кониський.
5....Арістотель і Платон

3. Продовжте речення:
«Образність мовлення оратора –це…»
1....уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.
2....здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.
3....наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислю­вати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.
4....логічна переконливість сказаного.
5....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.

4. Продовжте речення:
«Ясність мовлення оратора — це...».
1....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
2....смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, дос­тупність у засвоєнні.
3....уміння оратора спонукати слухачів до творчої діяльності.
4....мелодійність, плавність, інтонаційна виразність.
5....приховане глузування, засноване на називанні протилежних ознак.

5. До якої форми красномовства належить наведений текст?

Він був сином мужика і став володарем в царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри. А для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла пе­ретворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невми­рущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець се наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко «Присвята»).

1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської

6. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство

7. Мистецтво переконувати не реалізується через поняття:
а) логос;
б) пафос;
в) етос;
г) топос;
ґ) інвенція.

8. Доберіть аргументи до тези.

Мова – засіб спілкування.

9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.

Чинити свою волю





Варіант ІІ


1. Продовжте речення:
«Батьківщиною красномовства вважають…»
1....Давній Китай.
2....Давній Єгипет.
3....Античну Грецію.
4....Київську Русь.
5....Італію.

2. Продовжте речення:
«План виступу — це...».
1....повний письмовий виклад змісту виступу.
2....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.
3....послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксова­них у вигляді переліку ключових питань або суджень.
4....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.
5....висновкові положення

3. Продовжте речення:
«Основні думки виступу потрібно повторювати...».
1....завжди тими самими словами.
2....щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
3....пропонуючи слухачам їх записати.
4....пропонуючи слухачам повторити їх хором.
5....тільки один раз.

4. Продовжте речення:
«Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю.
2...белетристичного підстилю художнього стилю.
3....розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5 ….офіційно –ділового стилю

5. Продовжте речення:
«Лаконічність мовлення відображає...».
1....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.
2....багатство словникового запасу оратора.
3....нормативність мовлення оратора.
4....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом.
6. До якої форми красномовства належить текст?

Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і бу­демо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого наро­ду, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.

А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряковинням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й рішимості, джерелом душевної наснаги для мільйонів.

Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Го­лови Української національної ради достойного Івана Багряного при від­критті п'ятої сесії УНРади).

1.Соціально-політичної.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської.

7. До якої форми красномовства належить текст?

...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із сло­вом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдеч­ки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не та­кими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке вра­ження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні по­милки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізова­ний, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 груд­ня 1949 р.)

1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської

8. Доберіть аргументи до тези.

Діти – це майбутнє України.

9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.

У поті чола




Контрольна робота №2

Історія риторики. Основи ораторського мистецтва

Варіант І.

І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Судове (юридичне) красномовство − це:
а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки;
б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з позицій законодавства;
в) проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій.

2. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство.

3. Виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію − це красномовство:
а) академічне;
б) юридичне;
в) політичне

4. Промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої справи − це промова:
а) судова;
б) лекційна;
в) політична.

5. До головних рис академічного красномовства не відноситься:
а) доказовість;
б) бездоганна логічність;
в) млявість;
г) чітка термінологія;
ґ) точність мислення.

6. Колоквіум, дискусія, диспут, усна рецензія, обговорення − це:
а) форми діалогу викладачів зі студентами;
б) слідчого і підсудного;
в) батька і сина.

7. У римській культурі риторика зображувалася у образі:
а) двох богинь Ериди;
б) богині переконання Пейто;
в) вченої жінки − богині мистецтв.

8. Утвердив принцип „риторика − майстер переконання” і розробив ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки розум, вести його за собою:
а) Арістотель;
б) Горгій;
в) Сократ.

9. У нашому суспільстві цікавість до риторики прокинулася знову у:
а) XVII ст.;
б) XIX ст.;
в) з 80-х років XX ст.

10. Ф. Прокопович стверджував, що про теми звичайні, про людське життя можна говорити:
а) високим стилем;
б) середнім (поміркованим) стилем;
в) низьким стилем.

11. Метод тренування, навчання, вироблення вправності − це:
а) ітерація;
б) аналогія;
в) елокуція.

12. Ораторський твір образливого або наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь особу, суспільний рух − це:
а) патерик;
б) похвала;
в) пасквіль.

ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.

13. Які ознаки академічного красномовства вирізняють його з-поміж інших видів риторики?

14. Оратор і вимоги до нього.

ІІІ. Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника, спортсмена)



Варіант ІІ.

І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильніш варіант відповіді.

1.Проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) політичне;
в) церковне.

2.Влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній гострій чи цікавій ситуації − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) агітаційне;
в) інформаційне.

3. У суді з промовами не виступають:
а) прокурор;
б) адвокат;
в) підсудний.

4.Висвітлити громадську точку зору відносно вчиненого злочину та особи підсудного − це призначення:
а) академічної промови;
б) судової промови;
в) суспільно-побутового виступу.

5. Політичне красномовство формується на грунті:
а) дорадчої риторики;
б) епідектичної (урочистої) риторики;
в) судової риторики.

6. Виголошена на партійному з’їзді доповідь, що окреслює політичну діяльність цієї партії, є:
а) церковною доповідддю;
б) академічною доповіддю;
в) політичною доповіддю.

7. У грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких муз донька Зевса і богині пам’яті Мнемосіни богиня:
а) Кліо;
б) Євтерпа;
в) Талія;
г) Калліопа;
ґ) Мельпомена;
д) Терпсіхора;
е) Ерато;
є) Полігімнія;
ж) Уранія.

8. Риторичне вчення виклав у двох трактатах: „Риторика” („Про мистецтво риторики”) і „Поетика”:
а) Катон;
б) Гай Веррес;
в) Арістотель.

9. Найвидатнішим ритором і найкращим українським оратором кін. XVII − поч. XVIII ст. вважають:
а) Стефана Яворського;
б) Антонія Радивиловського;
в) Феофана Прокоповича.

10. Зіткнення думок, протиріччя в поглядах з певного питання:
1. Дебати;
2. Суперечка;
3. Дискусія.

11. Один із жанрів красномовства Київської Русі, який містить розповідь про події, що розвивалися в різні часи, − це:
а) оповідання;
б) ессе;
в) повість.

12. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.

ІІ.Дайте розгорнуту відповідь на запитання (одне на вибір учня)

13. Основні постулати риторики Сократа.

14.Мовні засоби аргументів та образності

ІІІ Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника,спортсмена)



Контрольна робота №3

Основи ораторського мистецтва

І варіант

І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.

1.До типів промов не належить:
а) промови, що читаються за конспектом;
б) промови, які готуються заздалегідь, але не вчать напам’ять;
в) промови, які готуються заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.

2. Те, про що йдеться у промові, називається:
а) ідеєю;
б) темою;
в) проблемою.

3.Хід думки від часткового до загального − це:
а) індукція;
б) дедукція;
в) аксіологія.

4. Повторення однокорінних слів у промові судового оратора − це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.

5. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.

6. Зіставлення одного предмета з іншим у промові на основі їх спільної ознаки − це:
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.

7. Продовжте речення: «Основні думки виступу потрібно повторювати...».
1...завжди тими самими словами.
2...щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
3...пропонуючи слухачам їх записати.
4...пропонуючи слухачам повторити їх хором.
5...тільки один раз.

8. Продовжте речення «Образність мовлення оратора – це…»

6....уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.

7....здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.

8....наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислю­вати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.

9....логічна переконливість сказаного.

10...насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами

9. Продовжте речення: «Лаконічність мовлення відображає...».

6....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.

7....багатство словникового запасу оратора.

8....нормативність мовлення оратора.

9....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.

5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом

10. До якої форми красномовства належить текст?

Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і бу­демо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого наро­ду, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.

А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряко-винням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й ріше-ності, джерелом душевної наснаги для мільйонів.

Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Го­лови Української національної ради достойного Івана Багряного при від­критті п'ятої сесії УНРади).

6.Соціально-політичної.
7.Академічної.
8.Соціально-побутової.
9.Судової.
10.Церковно-богословської.

ІІ. Дайте відповідь на запитання (два на вибір)

1. Дайте стисле визначення політичного красномовства. Що таке ангажованість політичного оратора і як вона пов'язана з ідейністю його промови?

2. Що визначає тему церковної проповіді? Назвіть різновиди проповіді та охарактеризуйте її типову структуру.

3. Дайте формулу суспільно-побутового красномовства. Яку роль відіграють у ньому імпровізація, емоція, гумор тощо?

ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:

"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.





Контрольна робота №3

Основи ораторського мистецтва

ІІ варіант

І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.

1.Процес підготовки промови не включає:
а) вибір теми;
б) складання плану;
в) її проспівування;
г) збирання матеріалу;
ґ) запис промови;
д) розмітка тексту знаками партитури;
е) тренування.

2.План промови не може бути:
а) простий;
б) складний;
в) художній.

3. Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища − це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.

4. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту − це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.

5. Сполучення уламків стійких словосполучень у новий неправильний зворот (наприклад: справив великий вплив) − це:
а) калькологія;
б) неологізм;
в) вульгаризми.

6.До трьох основних типів композиційної побудови тексту промови не належить:
а) лінійний;
б) спіральний;
в) прямокутний;
г) кільцевий.

7. Продовжте речення: «Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю....
2…. белетристичного підстилю художнього стилю.
3...розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5…Офіційно – ділового стилю

8. Продовжте речення: «План виступу — це...».
5....повний письмовий виклад змісту виступу.
6....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.

7....послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксова­них у вигляді переліку ключових питань або суджень.

8....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.

9....висновкові положення.

9. Продовжте речення: «Ясність мовлення оратора — це...».
6....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
7....смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, дос­тупність у засвоєнні.
8....уміння оратора спонукати слухачів до творчої діяльності.
9....мелодійність, плавність, інтонаційна виразність.
10....приховане глузування, засноване на називанні протилежних ознак.

10. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із сло­вом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдеч­ки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не та­кими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке вра­ження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні по­милки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізова­ний, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 груд­ня 1949 р.)

5.Парламентської.
6.Академічної.
7.Соціально-побутової.
8.Судової.
9.Церковно-богословської.

ІІ Дайте відповідь на запитання (два на вибір)

1. Назвіть основні жанри політичного красномовства. Охарактеризуйте кожен з них. Які засоби масового тиражування політичної промови сьогодні використовуються?

2. Сформулюйте визначення церковного красномовства і назвіть його основний жанр. Які моменти Біблії насамперед слід доносити до слухачів церковному ораторові (гомілету)?

3. Назвіть і охарактеризуйте основні жанри суспільно-побутового красномовства та рису, що їх об'єднує. Наведіть приклади.

ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:

"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.



Головні  та  другорядні члени

Виберіть правильну відповідь.

1. Визначте речення, у якому присудок складений іменний.
А) Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов'їно (Д. Павличко).
Б) 3 лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).
В) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).
Г) Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

2. Назвіть речення, у якому не використано означень.
А) Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп'яв.
Б) В сірих променистих очах під густими темними бровами світилась пекуча туга.
В) Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т. Шевченко).
Г) У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).

3. У якому реченні вжито обставину часу?
А) Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи чорні силуети на синім тлі спустошених небес (П. Филипович).
Б) Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні.
В) Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки (О. Гончар).
Г) Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір (Ю. Мушкетик).
4. У якому реченні вжито прямий додаток?
А) Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці...
Б) Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В. Сосюра).
В) Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої і червону добру хустку з білою габою(Т. Шевченко).
Г) Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А. Малишко).
Д) Ударить грім з високого неба, із-за сизої хмари (І. Цюпа).

5. Виділіть речення, у якому вжито прикладку.
А) Наближався південь, червневий південь, повний спеки й світла (М.Коцюбинський).
Б) Курсант міг би бути і механіком-водієм, і кулеметником-радистом (П. Автомонов).
В) Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом.
Г) Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низько насупленими білими бровами.

6. У якому реченні вжито однорідні присудки?
А) Радист спробував зв'язатися з крейсером (О. Гончар).
Б) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар).
В) Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (П. Дорошко).
Г) На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).
Д) Пробіжить у свинцевій тучі блискавка (І. Цюпа).

7. Виділіть речення зі складеним дієслівним присудком.
А) День ще розкошував на зелених луках острова, а тут, у затінку дерев, уже лягли вечорові тіні (І. Цюпа).
Б) І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).
В) Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О. Гончар).
Г) Снаряди почали вже падати в річку (О. Довженко).
Д) Над умлілою від сонця землею прокотиться небесний гул (І. Цюпа).

Завдання 8 — 9 мають по сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Виберіть правильні відповіді.

8. Виділіть речення зі складеним іменним присудком
А) Дівчина, як видно, соромиться розповідати йому правду (Ю. Збанацький).
Б) А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає (Леся Українка).
В) Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т. Шевченко).
Г) Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцюбинський).
Д) Ївга, як здоровіша, була за міхоношу (Панас Мирний).
Е) Після полудня спека почала спадати (Панас Мирний).
Є) Горизонт починав мене вабити непереможно (Леся Українка).

9. Позначте речення з неузгодженими означеннями.
А) Національний одяг є естетичної базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива (О. Воропай).
Б) Словом можна створити красу душі (В. Сухомлинський).
В) Лагідний наспів матері засівав душу любов'ю до людей (В. Скуратівський).
Г) Ніколи не минеться мода на хустки (3 календаря).
Д) Дівчата шукали польові квіти й прикрашали обжинковий сніп (М. Крищук).
Е) Одягатися зі смаком було особливою принадою українських дівчат.
Є) Кожна юнка намагалася оздобити той чи інший виріб гарною вишивкою.

10. Установіть відповідність.
1. Поволі йдемо з мамою до хати.                А) речення з прямим додатком
2. Вона мене міцно трима.                             Б) речення з обставиною місця
3. Година для праці настала.                         В) речення з прикладкою
4. Сиділо дві дівчини-красуні.                      Г) речення з неузгодженим означенням
                                                                                Д) речення з обставиною мети

11. Установіть відповідність.
1. Розкинулись луки (І. Цюпа).           

2. Поезія - рідна сестра моя 
(Л. Костенко). 
3.Він гарно вмів оповідати  
(М. Рильський). 
4. …Дивлюся, світає, край неба палає 

А) речення зі складеним дієслівним присудком;
Б) складне речення;
В) речення зіскладеним іменним  присудком;
Г) речення з простим присудком;
Д) ускладнене речення.

12. Прочитайте текст, виконайте подане після нього завдання.

Текст 17
(1) Жив у цім селі чоловік Назар, на прізвище Журба. (2) Він і справді був завжди зажурений, невеселий - усе щось думав, похиливши голову. (3) Назар був чесний селянин, пізно лягав та рано вставав, біля землі клопотався, милувався нею, наче наречену, любив її. (4) Та не тільки земельку любив він, любив і річку, яка всміхалася йому кожного ранку прохолодною водичкою (Л. Павленко).

А) Позначте речення зі складеними іменними присудками.




Звертання.  Вставні слова. 
Речення з відокремленими членами

Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

1. Виділіть речення зі звертанням.
А) Вечірнє сонце, дякую за день! (Л. Костенко).
Б) Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці (Т.Шевченко).
В) Софія, як любовно називають собор кияни, – найстаріший пам'ятник, золота окраса Києва (І. Цюпа).
Г) А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі? (І.Кочерга).

2. Виділіть речення із поширеним звертанням.
А) Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали (Т.Шевченко).
Б) Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т.Шевченко).
В) Спи, синочку, спи, дитя! (М. Рильський).
Г) Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А Малишко).

3. Визначте речення з непоширеним звертанням.
А) Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь).
Б) Україно моя, Україно, я для тебе на світ живу (Д. Павличко).
В) Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.
Г) З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка).

4. Чому вставні слова не бувають членами речення?
А) Тому, що вони виражені прислівниками;
Б) Тому, що вони граматично не пов'язані з іншими членами речення;
В) Тому, що вони виділяються комами;
Г) Тому, що вони вказують на порядок думок, на зв'язок між ними.

5. Виділіть речення з відокремленим додатком.
А) Орися якийсь час дивилася услід йому, вражена й збентежена (М. Івченко).
Б) У лісі, крім дубів та ясенів, росло багато ще й беріз (В. Ващенко).
В) У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть
три могутні дуби (Т. Шевченко).
Г) Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку.

Завдання 6 — 7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.

6. Виділіть речення, у якому після вигука слід поставити кому.
А) О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т.Шевченко).
Б) О земле, велетнів роди (П. Тичина).
В) Ой зозуля, зозеленько, нащо ти кувала! (Т.Шевченко).
Г) Ох пісне, чому, як той птах не летиш? (М. Рильський).
Д) Ой ти вітре, буйний вітре, вієш-повіваєш (Т.Шевченко).

7. Визначте рядок, у якому всі слова — іменники в кличному відмінку.
А) сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче;
Б) королево, село, коромисло, Славо, Мирославу;
В) Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю;
Г) поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна;
Д) Сергію, Марино, калина, жуче, осене.

8. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням.
А) Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
Б) Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка (А. Колісниченко).
В) Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо піни.
Г) Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо.
Д) За берестом лежала далі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки.

9. Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А) Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).
Б) Синоніми, тобто слова близькі за значенням, використовують не лише в художніх творів  (З підручника).
В) Смородина, залежно від ґрунту та природних умов, може давати добрі врожаї
протягом багатьох років (3 газети).
Г) Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону...
Д) Дедалі попадались уже сосни, старі, руді, кострубаті (М. Коцюбинський).

Завдання 10– 11 має сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ.
Виберіть правильні від­повіді.

10. Виділіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено).
А) Зеленійся рідне поле українська ниво! Підоймися, колосися, достигай щасливо!
Б) Гей брати в кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная, – прокидайтесь!
В) О земле рідна я тим щасливий, що спів про тебе в житті несу (Г. Печенівський).
Г) Повій, вітре, на Вкраїну (С. Руданський).
Д) Мій Києве нема таких туманів, які б не розійшлися над тобою (М. Рильський).
Е) Відкривай гарячі груди Мати-земле (М. Рильський).
Є) Спи дитятко сном міцним. (М. Рильський).

11. Виділіть речення з відокремленими означеннями (розділові знаки пропущено):
А) Дід не кидав упіймати водяного розбійника, та одного разу він повернувся з річки сполотнілий з переляку (О. Донченко).
Б) На лісовій галявині стояла крита очеретом хата (О. Донченко).
В) Це був величезний старий орел злинялий од сонця й негоди (О. Донченко).
Г) Біля хатини прихилився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.
Д) Трави густі, пахучі шелестять під ногами (О. Копиленко).
Е) Настав довгожданий ранок теплий, прозорий, щедро обсипаний позолотою сонця.
Є) Розгойдане море вже брудне й темне наскакувало на берег і покривало скелі.

Завдання 12 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.


12. Установіть відповідність.


 1.  Це буде мій твір, кращий за 
      попередні.
  2.  Ніна почула нарешті голос,       
      невиразний і далекий.
  3.  Заквітчана квітами, дівчина не 
       схожа на селянку.
  4.  Хлопець цей, Тимко, був 
       схвильований.

А)  відокремлена непоширена прикладка;
Б)  відокремлене непоширене означення, виражене прикметником;
В) відокремлене поширене означення, виражене прикметником;
Г)  відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;
Д)  відокремлена поширена прикладка.

 
 






УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


Літературні диктанти (11 клас)

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «Я (РОМАНТИКА)»

Бліц-диктант за змістом твору

1.Яку присвяту має твір?
2.Від чийого імені ведеться розповідь?
3.Де засідає «чорний трибунал комуни»?
4.Кого нагадує дегенерат ліричному героєві?
5.Перед ким із героїв твору «проносить­ся темна історія цивілізацій, і бредуть народи, і віки...»?
6.Якою травою пахне у дворі, де живе мати ліричного героя?
7.Що ховає ліричний герой «у глухому за­кутку, на краю города... від гільйотини»?
8.Хто з героїв твору проситься на фронт?
9.Кого побачив ліричний герой у натовпі черниць?
10.Хто запропонував ліричному героєві ви­пустити його матір?
11.Кого називає ліричний герой сторожем його душі?
12.Який образ постає перед читачем на по­чатку та в кінці новели?

Літературний диктант «Упізнай героя»

1.«...розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».
2.«...низенький лоб, чорна копа розкуйовдже­ного волосся й приплюснутий ніс».
3.так: не ім 'я і прізвище на суворому життьово­му документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвос­тик».
4.«...із широким лобом і білою лисиною, з хо­лодним розумом і з каменем замість серця...».
5.«Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя у свої... долоні й схиляє свою голову на мої плечі».
6.«главковерх чорного трибуналу ко­муни, виконував свої обов'язки перед револю­цією».
7.«...сидить праворуч мене з розгубленим об­личчям і зрідка тривожно поглядає на доктора... Нервово переходить із місця на місце й усе пори­вається щось сказати».
8.«...знову до болю хотілося впасти на коліна й молитовно дивитися на волохатий силует чор­ного трибуналу комуни».
9.«...цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. Він буквально не знає, нащо ця безглузда звіряча жорстокість».
10.«...спокійно сидить на канапі й п'є вино. Він мовчки стежить за моїми наказами й зрідка іронічно поглядає на портрет князя».
11.«Так, це був вірний пес революції. Він стоя­тиме на чатах і не під таким вогнем!».
12.«Тоді я беру її милу голову з нальотом сріб­лястої сивини й тихо кладу на свої груди».

В.Підмогильний «Місто»

Варіант І

1.  Скільки років Степанові Радченку?
2.  Де поселився Степан, коли приїхав до Києва?
3.  За що похвалив Степана Андрій Венедович?
4.  Яку тему твору на іспиті обрав Степан?
5.  Чому Степан не поїхав разом із Надійкою до села після вступних екзаменів?
6.  Яким іменем підписався Степан під своїм першим оповіданням?
7.  Де познайомився Степан із Зоською?
8.  Хто з героїв твору збирався мандрувати пішки Україною, «як відомий українофіл Сково­рода»?
9.  Які танці розучував Степан із Зоською?
11.  Куди після одержання диплома вирушає Левко?
12.  Хто «любив книжки, як може їх любити той, хто з них почерпнув не тільки перше знання про світ, а й захоплення ним»?
13.  Хто автор збірки поезій «Місто і місяць»?

В.Підмогильний «Місто»

Варіант II

 1. Чи знав Степан Радченко латинську мову?
2.  У який технікум вступила Надійка?
3.  Як називалося перше оповідання Степана Радченка?'
4.  Кому приніс своє перше оповідання Сте­пан Радченко?
5.  Хто прозвав Степана Радченка Стефочкою?
 6. Чи закінчив Степан інститут?
7.Про кого з героїв роману автор пише: «Він був єдиний, але у двох іпостасях, з яких кожна мала свої окремі функції ща завдання»?
 8.Із ким одружився Борис Задорожній?
9.Яким промовистим епізодом закінчується перша частина роману?
10.Про кого з героїв автор пише: «Він ди­чавів у своїй кімнаті, хоч і підносився щодня на вищий щабель культури»?
11.  Хто з героїв роману не визнає кіно мис­тецтвом?
12.  Про кого з героїв твору автор пише: «Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня й лакова­ні черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи...»?

В.Підмогильний «Місто»
Літературний диктант «Упізнай героя»

Варіант І

1.«...він був підпасичем-приймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці сек­ретарем сільбюро Спілки робземлісу».
2.«Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном».
3.«На зріст він був високий, тілом міцно збу­дований і смуглий на обличчі. Молоді м'які воло­синки, неголені вже тиждень, надавали йому не­охайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад...».
4.«Цей юнак... був лагідний на вдачу, мрійли­вий, спокійний, мав тихий голос і якусь глибоку сердечну усмішку. У його мові й постаті вчувалась довершена рівновага людини, що своїм життям задоволена й легко несе на плечах свою долю».
5.«...почала говорити, немов сама собі мірку­вала, висловлюючи свої думки так, як вони плелись у її голові, з усіма перепусками й скоками. Вона шукає посаду, ходить на біржу і в профспілку».
6.«Це була вона, тільки страшенно змінена, майже спотворена... навіть голос її якось інакше бринів, — якось прикро, певно, погордо».
7.«Та жінка мала спокійне, майже нерухоме довгасте обличчя, що в прямокутній рамці гладенького стриженого волосся з рівним пасмом над очима нагадувало щось старовинне, витончене й застигле...».
8.«Признаюсь щиро, я не розумію, навіщо ці угруповання існують. Мені тлумачать, а я не ро­зумію. Дня мене їхнє існування лишається незбаг­ненною й сумною загадкою. Якщо це милиці для кривих письменників, то ноги ж, здається, у нас цілі».
  9.«...сильно змінився за рік по скінченні інсти­туту не тільки одежею, а й поводженням та то­ном голосу, і той перший вигук, що зійшов йому на вуста в привітанні, був тільки відгомоном студентських часів. А далі в мові його почувалась зверхність людини ділової, що не звикла слів своїх марнувати й свідома ціни їх».
10.«У мене було два брати й дві сестри. Вони померли. Хто може сказати, чому саме я лиши­лась жива? Чудно, правда? Ми жили тут. Це бу­динок мій. Багаті ми не були».
11.«Ніколи ще не читав він так жадібно й не пізнавав такого глибокого з читаним злиття. У книжці, для нього не новій, він знайшов нове, п 'яне зачарування величчю творчості, могутністю її різця й гущиною стопленої з її пориву фарби».
12.«Я... скучив за Києвом. Стояв коло шибки у вагоні й дивився — він широко лежить, як вели­чезний краб. І будинки здаються картонними на горбах. Великий, чарівний!».

В.Підмогильний «Місто»
Літературний диктант «Упізнай героя»

Варіант ІІ

1.«Сам з діда-прадіда селюк, він чудово вмів би допомогти селянинові чи то казанню, чи науко­вими порадами. Учився він дуже акуратно, ходив завсігди в чумарці й над усе любив полювання».
2.«Вона була щира й беззахисна, трохи роман­тична й терпляча до лиха, як і всі вбогі дівчата, що не почувають у собі ні справжнього пориву, ні твердої сили».
3.«Вона посміхнулась йому, але в тій посмішці була туга, яку веде за собою любов, що гасить ді­вчині очі й кладе їй на руки непереможну втому. Її серце вже розкрилось, як сім'я в пухкій землі...».
4.«..мусив стати письменником. Нічого ні страшного, ні незвичайного він не почував у цьому жаданні. Він зріднився з ним за кілька годин так, ніби викохував роки, а у хвилюванні своєму вбачав ознаку хисту, прояв натхнення до творчості».
5.«У мене багато книжок. Я люблю купува­ти їх і читати теж. А знаєте, єсть такі, що купують і не читають. Купують і ставлять на полицю. Смішно, правда?».
6.«Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, у плескуватому капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком».
7.«Він. уперся долонями в підборіддя й хвилин­ку дивився мовчки перед себе на повну залу, що тремтіла від рухів та голосів. Його худе, давно не голене обличчя поросло куцим чорним волоссям і здавалося без міри стомленим».
8.«Щось інертне, без краю байдуже було в її рисах, і тільки коли очі на нього підводила, він знову відчував ту, що з ним танцювала».
9.«Він надто добре знав, що радою на деяку скруту є праця, те найвище, до чого людина зді­бна, і радість праці відчував цілком, віддаватися їй умів до самозабуття».
10.«Тоді... повчально розтлумачив йому, що література, звісно, річ гарна, але непевна, що в житті треба мати сталий заробіток, якийсь фах і провадити корисну працю».
11.«Хлопець ішов не поспішаючи, визивно піднісши голову на знак вищості, якої свідомість чіпко йому в голову вкорінилась, надаючи блиску та спокійної розважливості рухам. Самий про­цес цієї гордої ходи, почуття бездоганної пра­ці кожного коліщатка своєї складної машини давали йому таке п 'янюче задоволення, що він не думав навіть за те, куди саме ведуть його ноги».
12.«Ти підеш... Я згодна... Я знала... Перед тобою ще все. Лишися тільки до осені... Восени ти підеш... Падатиме лист. Будуть тихі вечо­ри... Тоді ти підеш... Хай це буде маленька жерт­ва — перед тобою ж усе... Життя, щастя, моло­дість!..».

Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

Варіант І

1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?
2.Хто очолював «купу кінного козацтва» ота­мана Симона Петлюри?
3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном По­ловцем?
4.Кому з героїв твору належать слова: «Од­ного роду, та не одного з тобою класу»!
5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?
6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?
7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?
8.Яку пісню співав прадід Данило?
9.Коли Данилко вперше відчув себе само­тнім?
10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!
11.Якого роду була Половчиха?
12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?

Ю.Яновський «Вершники» 
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

Варіант ІІ

1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою бра­ти Половці.
2.Хто командував загоном Добровольчої ар­мії Антона Денікіна?
3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!
4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?
5.Що спричинило трагедію братовбивства?
6.Де найбільше любив гуляти Данилко?
7.Хто здавався Данилкові «господарем степо­вих звичаїв»!
8.З якого села походив рід Данилка?
9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її сер­це обдував трамонтан, її серце ладне було виско­чити з грудей»!
10.Де пройшло дівування Половчихи?
11.Скільки дітей було в родині Половців?
12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»

Ю.Яновський «Вершники» 
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

Варіант І

1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?
2.Хто очолював «купу кінного козацтва» ота­мана Симона Петлюри?
3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном По­ловцем?
4.Кому з героїв твору належать слова: «Од­ного роду, та не одного з тобою класу»!
5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?
6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?
7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?
8.Яку пісню співав прадід Данило?
9.Коли Данилко вперше відчув себе само­тнім?
10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!
11.Якого роду була Половчиха?
12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?

Ю.Яновський «Вершники» 
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)

 Варіант ІІІ

1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою бра­ти Половці.
2.Хто командував загоном Добровольчої ар­мії Антона Денікіна?
3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!
4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?
5.Що спричинило трагедію братовбивства?
6.Де найбільше любив гуляти Данилко?
7.Хто здавався Данилкові «господарем степо­вих звичаїв»!
8.З якого села походив рід Данилка?
9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її сер­це обдував трамонтан, її серце ладне було виско­чити з грудей»!
10.Де пройшло дівування Половчихи?
11.Скільки дітей було в родині Половців?
12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»

М.Хвильовий «Я Романтика»

Відповіді

1.«Цвітові яблуні».
2.  Від імені ліричного героя «Я».
3.  У палаці розстріляного шляхтича.
4.  Каторжника.
5.  Перед ліричним героєм.
6.  М'ятою.
7.  «Один кінець своєї душі».
8.  Комунар Андрюша.
9.  Матір.
10.  Комунар Андрюша.
11.  Дегенерата.
12Образ загірної комуни

Відповіді «Упізнай літературного героя»

Відповіді

1.  Доктор Тагабат.
2.  Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
3.  Андрюша.
4.  Доктор Тагабат.
5.  Мати.
6.  Ліричний герой.
7.  Андрюша.
8.  Ліричний герой.
9.  Андрюша.
10.  Доктор Тагабат.
11.  Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
12.  Ліричний герой.

В.Підмогильний «Місто»

Відповіді                                                                                                           

Варіант І

1.  25 років.
2.  У Гнідих, у столярні.
3.  За намір учитися.
4.  «Змичка міста і села».
5.  Залишився клопотатися про стипендію.
6.  Стефан.
7.  Під час антракту на концерті симфонічних оркестрів у оперному театрі.
8.  Поет Вигорський.
9.  Вальс, фокстрот.
10.  На Херсонщину.
11.  Степан Радченко.
12.  Поет Вигорський.

Варіант ІІ

1.  Ні.
2.  Механічний.
3.  «Бритва».
4.  Критику, професору Михайлові Демидо- вичу Світозарову.
5.  Борис Задорожній.
6.  Ні.
7.  Про Степана Радченка.
8.  Із Надійкою.
9.  Спаленням своїх особистих речей, приве­зених із села.
10.  Про Степана Радченка.
11.  Поет Вигорський.
12.  Про Риту.

«Упізнай літературного героя»

Відповіді

Варіант І

1.  Степан Радченко.
2.  Левко.
3.  Степан Радченко.
4.  Максим Гнідий.
5.  Зоська.
6.  Надія Семенівна (Надійка).
7.  Рита.
8.  Поет Вигорський.
9.  Борис Задорожній.
10.  Тамара Василівна.
11.  Степан Радченко.
12.  Поет Вигорський.

Варіант П

1.  Левко.
2.  Ганнуся, училася на курсах крою та шиття.
3.  Надія Семенівна (Надійка).
4.  Степан Радченко.
5.  Максим Гнідий.
6.  Зоська.
7.  Поет Вигорський.
8.  Рита.
9..  Степан Радченко.
10.  Борис Задорожній.
11.  Степан Радченко.
 12.Тамара Василівна

Ю.Яновський «Вершники»

Відповіді

Варіант І

1.  «Подвійне КОЛО».                                                                                                       
2.  Оверко Половець. ,.                               
3.  До Києва.
4.  Комісарові Герту.
5.  Син Андрій.
6.   ЯЧНОГО.
7.  Коли помер прадід Данило.
8.  Про Мусія Половця.
9.  «Доброго рибальського роду».
10.  Іван Половець.

Варіант ІІ

1.  Степ під КомпаніїВкою.
2.  Андрій Половець.
3.  Іванові Половцю.
4.  «Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду».
5.  Громадянська війна.
6.  У степу.
7.  Прадід Данило.
8.  Із Турбаїв.
9.  Половчиха виглядала шаланду чоловіка,
10.  В Очакові.
11.  П'ятеро синів.
12.  Оверко.


«Упізнай літературного героя»

Відповіді 

 Варіант І

1. Оверко Половець.
2.  Андрій Половець.
3.  Сашко Половець.
4.  Панас Половець.
5.  Данилко.
6.  Прадід Данило.
7.  Данилкова мати, Ригориха.
8.  Данилків батько, Ригір.
9.  Грицько Нечоса.
10.  Данилко.
11.  Половчиха.
12.  Чубенко.

Варіант ІІ

1.  Андрій Половець.
2.  Оверко Половець.
3.  Панас Половець.
4.  Іван Половець.
5.  Данилко.
6.  Сусід Данилка.
7.  Данилкова мати, Ригориха.
8.  Прадід Данило.
9.  Данилків батько, Ригір.
10.  Данилко.
11.  Половчиха.
12.  Мусій Половець.

Українська література 1920-1930 рр. Поезія
Бліц-диктанти

Варіант І

1.  Хто створив першу українську футуристичну організацію «Фламінго»?
2.  Хто з українських письменників розпочав літературну дискусію памфлетом «Про сатану в бочці, або про графоманів, спекулянтів та ін­ших „просвітян"»?
3.  Творчість якого письменника була духов­ною основою світогляду П. Тичини?
4.  Якою книжкою П. Тичини, за словами Д. Павличка, розпочався ренесанс української поезії?
5.  У якому вірші П. Тичина змалював чарів­ний портрет дівчини-весни?
6.  Який віршовий розмір поезії М. Риль­ського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
7.  У якому вірші П. Тичина пише про заги­бель «мучнів-українців, Славних, молодих»?
8.  Про кого М. Драй-Хмара у вірші «Лебеді» писав: «Ґроно п 'ятірне нездоланих співців»?
9.  Які збірки М. Рильського викликали знач­ний читацький інтерес?
10.  Як композиційно побудований вірш М. Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
11.  Про кого з письменників Д. Павличко сказав: *Любов 'ю серце зроджене було»?
12.  Який жанр поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою»?

Варіант ІІ

1.  Хто був творцем авангардного театру в Україні?
2.  Яку літературну організацію в 1926 р. створив Микола Хвильовий?
3.  інтенсивно працювати над поетичним словом П. Тичина?
4.  Який літературознавець назвав творчу манеру письма П. Тичини кларнетизмом?
5.  З яким віршем М. Вороного перегукується поезія П. Тичини «Арфами, арфами...»?
6.  Як композиційно побудований вірш П. Ти­чини «О панно Інно...»?
7.  У якому вірші П. Тичина стверджує, що любити Вітчизну, віддати за її свободу життя — це найвища етична й духовна цінність людини?
8.  Який віршовий розмір поезії П. Тичини «О панно Інно...»?
9.  З чиїм іменем пов'язують розвиток футуризму в Україні?
10.  Яку назву мала перша збірка п'ятнадця­тирічного М. Рильського?
11.  Про кого з поетів Є. Маланюк писав: «Син України, її чорнозему, її безкрайнього степу»"!
12.  До якого виду лірики належить вірш Є. Плужника «Вчись у природи творчого спо­кою»?
Відповіді  

  Варіант І

1.  М. Семенко.
2.  Микола Хвильовий.
3.  Г. Сковороди.
4.  «Сонячні кларнети».
5.  «Арфами, арфами...»
6.  Ямб.
7.  «Пам'яті тридцяти...»
8.  Про неокласиків.
9.  «Під осінніми зорями», «Синя далечінь».
10.  Як монолог ліричного героя.
11.   Про М. Рильського.
12.    Медитація.

Варіант II

1.  Лесь Курбас.
2.  «ВАПЛІТЕ».
3.  М. Коцюбинського.
4.  Ю. Лавріненко.
5.  «Блакитна Панна».
6.  Як монолог ліричного героя.
7.  «Пам'яті тридцяти...».
8.  Ямб.
9.  М. Семенка.
10.  «На білих островах».
11.  Про П. Тичину.
12.  Пейзажної.


О.Довженко  «Зачарована Десна»

Бліц-диктанти за змістом твору

Варіант І

1.   Яке слово пропущено в реченні: «У його реальний повсякденний світ що не день, то часті­ше починають вторгатися...»!
2.   Яку картину Сашкова мати купила за кур­ку на ярмарку?
3.   Хто часто брав малого Сашка на руки й розповідав про Десну, трави, таємничі озера?
4.   Які «чотири няньки» доглядали змалечку Сашка?
5.  Хто спалив у печі Псалтир?
6.  Де бурлакував батько головного героя?
7.  Хто завідував погодою на сінокосі?
8.  Чому «вся загребельська парафія сиділа на стріхах з несвяченими пасками»?
9. Скільки років прожив дід Семен?
10. Коли Сашко вперше нагрішив?
11.   Хто з героїв твору говорив: «Моє багат­ство Не дозволяє купити мені нові, пробачте, чоботи»?
12.   Хто здавався малому Сашкові величез­ним паном?

Варіант II

1. Яке жанрове визначення творові «Зачарована Десна» дав сам автор?
2.  Хто не міг прожити без прокльонів і дня?
3. Яку музику любив у ранньому дитинстві Сашко?
4. У кого «душа... була океанська»?
5. За що отець Кирило не любив Сашкового батька?
6.  Хто «орудував косою, як добрий маляр пен­злем»?
7.  Хто не постраждав під час повені?
8.  Що «більш за все на світі любив дід Семен»?
9.  Від чийого імені ведеться оповідь у творі?
10.  Із чим автор порівнює глибину батько­вого горя, коли маленькі сини померли від епі­демії?
11.  Хто з родини Довженків чумакував?
12.  Хто з героїв твору «не втратив щастя ба­чити... зорі навіть у буденних калюжах на жит­тєвих шляхах»?


Відповіді

Варіант І

1. Спогади.
2.  Картину страшного божого суду.
3.  Прадід Тарас.
4.  Брати Лаврін, Сергій, Василько та Іван.
5.  Сашкова мати.
6.  На Дону, у Каховці,
7.  Ворона.
7.  Затопило повінню село.
8.  Коло ста літ.
9.  Коли вирвав рядок моркви.
10.  Батько.
11.  Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

Варіант II

 1.Автобіографічне кінооповідання.
 2.Прабаба Марусина.
3.Клепання коси.
 4.У батька.
5.«За красу і нешанобливу вдачу».
6.Дядько Самійло.
7.Ярема Бобир.
8.Сонце.
9.Від імені Сашка.
10.Із темною ніччю.
11.Дід, прадід.
 12.Ліричний герой, митець.


Літературні диктанти   «Упізнай героя»

Варіант І

1.   «Він  був високий і худий, і чоло в нього ви­соке, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумаць­ких літ».
2.   «Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо у світі».
3.    «А в малині лежав повержений з небес ма­ленький ангел і плакав без сліз. З безхмарного бла­китного неба якось несподівано упав він на землю й поламав свої тоненькі крила коло моркви».
4.   «...він ходив повз нашу хату з цілим снопом довгих вудок і так гупав чобітьми, що ми прокида­лися вночі, як од грому, коли він повертався часом з рибалки. У нього були великі чоботи й такі важкі ноги, що, здавалося, під ним вгиналася земля».
5.    «...брав мене на руки й розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був та­кий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки такі ніжні...».
6.    «Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі очі... Весь у полоні сумного і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів».
7.    «Орудував він косою, як добрий маляр пен­злем, — легко і вправно. Коли б його пустити з косою, він обкосив би всю земну кулю, аби тіль­ки була добра трава та хліб і каша».
8.   «Чоловік він був бідний і тому, аби не витра­чати зайвих зарядів, мусив зробитися снайпером»
9.   «Він знав прикмети до всіх природних явищ і особливо вірив у мишей. Про повідь він довідався наперед, ще аж зимою».
10.   «Вона бездоганно вгадувала наближен­ня дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі...».
11.   «Він прожив під сонцем коло ста літ, ні­коли не ховаючись у холодок. Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час».
12.   «Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя».


Варіант II

1.«Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир».
2.«Але без прокльонів вона не могла прожити й дня... Вони лились з її вуст невпинним потоком...».
3.«..молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком, і отак благала потопи­ти її ворогів...».
4. «Заліз.:, хутко в старий човен, що стояв у клуні в засторонку, і почав думати, що... робити для поновлення святості».
5.«Курив він такий лютий тютюн, що коло нього ніхто не міг стояти близько. Його обходили кури й поросята».
6.«З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він го­дивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі пере­орав...».
7.«Не був він... ні суддею, ні справником, ні по­пом. Він не здатний був на високі посади. Він на­віть не був добрим хліборобом».
8.«Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук у саду в присмерку, коли падають вони несподівано в траву» .
9.«Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васкою да Тамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська».
10.«І як не сміялись тоді з нього дурні необач­ні кутчани, він мовчки розібрав на сінях стріху, зробив на даху кошару, побудував східці, наносив повне горище сіна і збіжжя».
11.«...одна нога була не в злагоді з другою. Вона була значно коротшою, тоненькою й не роз­гиналася навіть у сні».
12.«...старий уже, нервовий і сердитий, оче­видно, чоловік, носив золоті ґудзики й кокарду. Він здавався... величезним паном, не меншим од справ­ника чи судді».

Варіант ІІІ

1.»Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб підростало.  Коли вилізає  саме з землі всяка росиночка, ото мені радість, -любила проказувати вона».
2.«Любив...       гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом...». \
3.«Любив   скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної».
4.«...руки...       нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро».
5.«Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чис­тий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блис­куче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скорин­кою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві».
6.«...боялась і ненавиділа старців, але наді­ляла їх завжди щедро. Вона була гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за ба­гату».
7.«...,    одягнений у чемерку і великі незносимі чоботи, здавався зовні багатшим від батька, він не жалів для нього милостині і ніколи не образив його словом. ...завжди ходив з бандурою і співав не про божественне. Батько шанував у... зовнішню пристойність митця».
8.«Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Поза своїм талантом, як се водиться серед вузь­ких фахівців, він був людиною немудрою і навіть немічною».
9.«...бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх пташок у нашому лісі, все чула і, якнайголовніше, віщувала погоду».
10.«І коли він, покинутий всіма на світі ві­сімдесятилітній старик, стояв на майданах без­притульний у фашистській неволі і люди вже за старця його мали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний».
11.«— Тебя не спрашиваю. Пускай сам отве- тит, — сказав тоном слідчого... і знову прохромив мене своїм сірим оком».
12. «Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм».

Відповіді

Варіант І

1. Дід Семен.
2.  Прабаба Марусина.
3.  Сашко.
4. Дід Захарко.
5.  Прадід Тарас.
6.  Батько.
7. Дядько Самійло.
8. Тихон Бобир.
9. Ярема Бобир.
10.  Ворона.
11. Дід Семен.
12.  Батько.

Варіант II

1. Дід Семен.
2.  Прабаба Марусина.
3.  Мати Одарка.
4.  Сашко.
5. Дід Захарко.
6.  Батько.
7. Дядько Самійло.
8.  Сашко.
9.  Батько.
10.  Ярема Бобир.
11.  Тихон Бобир.
12.  Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

Варіант III

1. Мати Одарка.
2. Дід Семен.
3.  Сашко.
4.  Прадід Тарас.
5.  Батько.
6.  Мати Одарка.
7. Старець Кулик.
8. Дядько Самійло.
9.  Ворона.
10.  Батько.
11. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.

12.Ліричний герой, митець.



Тема. І. БАГРЯНИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. «ТИГРОЛОВИ»

1. Справжнє прізвище І. Багряного...
А) П. Очерет;         Б) І. Лозов'яга;     
В) А.Тимченко;       Г) П. Губенко.

2. Письменник — син...
А) Дрібного поміщика;      Б) Коваля;     
В) Лікаря;       Г) Сільського муляра.

3. Хоча навчання провадилося російською мовою, але І. Багряний виховувався національно свідомим...
А) Удома;   Б) У колі своїх друзів;  
В) У майстерні батькаГ) У місцевій школі.

4. У дитинстві письменник захоплювався творами...
А) Лесі Українки й І. Франка;      Б) Л. Глібова і Т. Шевченка;
В) Усної народної творчості;        Г) Французьких письменників.

5. І. Багряний здійснював редагування місцевої газети...
А) На Кавказі, у Києві, Одесі;                   Б) На Львівщині, Тернопільщині.
В) У Криму, Кам'янці-Подільському;      Г) За кордоном.

6. Вищий заклад освіти І. Багряний не закінчив через...
А) Тривалу хворобу;           Б) Небажання навчатися та неуспішність;
В) Політичні погляди;        Г) Відсутність грошей для сплати за освіту.

7.1. Багряний стає лідером...
А) Української повстанської армії;       
Б) Комуністичної партії.
В) Літературного угрупування ВАПЛІТЕ;
Г)  Української революційно-демократичної партії.

8. Роман І. Багряного «Тигролови» побачив світ...
А) У 1957р.;         Б) 1944р.;          
В) 1965р.;           Г) 1954р.

9. Багряний ніколи не втрачав віри в себе, у свій народ і людину взагалі, в добро її душі, і цим він був схожий...
А) На О. Олеся;      Б) О. Ольжича;       
В) О. Телігу;      Г) М. Хвильового.

10. Прорікаючи велике творче майбутнє І. Багряному, авторові роману «Тигролови», його високо оцінив...
А) В. Винниченко...;     Б) Остап Вишня;     
В) П. Тичина;       Г) В. Сосюра.

11. В основу «Тигроловів» І. Багряного покладені події, що сталися під час:
А) перебування автора на лікуванні;     
Б) Еміграції письменника;
В) Його заслання;                           
Г) Відбудови країни після Другої світової війни.

12. Медвин женеться за Григорієм (І. Багряний «Тигролови»), підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у слушний момент...
А) Убити;                           Б)  Замучити катуванням;  
В) Довічно ув'язнити;        Г) Звинуватити у не скоєних злочинах.

13. Багряний народився...
А) На Харківщині;   Б) Херсонщині;     
В) Тернопільщині;      Г) Полтавщині.

14. З шести років І. Багряний навчався...
А) Удома;                                             Б) У гімназії;  
В) У церковнопарафіяльній школі;   Г) У приватного вчителя.

15. За те, що І. Багряний сам писав поезії, його назвали...
А) «Націоналістом»;    Б) «Петлюрівцем»;   
В) «Мазепинцем»;    Г) «Іномовцем».

16. У 1924 році І. Багряний вступив до організації письменників...
А) ВАПЛІТЕ;      Б) «Плуг»;      
В) «Марс»;    Г) «Аспанфут».

17. У 1926 році письменник вступив...
А) До Московського університету;    
Б) Київського художнього інституту;
В) Полтавського педагогічного інституту.
Г) Єлисаветградського реального училища.

18. У 1929 році з'явилася друком збірка поезій І. Багряного...
А) «В поті чола»;   Б) «Буйний вітер»;   
В) «Комета»;    Г) «До меж заказаних».

19. Г. Многогрішний, герой твору І. Багряного «Тигролови», засуджений на ув'язнення впродовж...     
А) 25 р.;        Б) 15р.;           
В) 10р.;         Г) 5р.

20. За своїм світобаченням І. Багряний був...
А) Сентименталістом;     Б) Романтиком;   
В) Фантастом;     Г) Реалістом.

21. Роман І. Багряного «Тигролови» був перекладений намову...
А) Англійську;      Б) Російську;    
В) Німецьку;    Г) Французьку.

22. Центром українського культурного відродження, демократично-визвольного руху завдяки І. Багряному стало місто...
А) Полтава;   Б) Новий Ульм;   
В) Берлін;       Г) Нью-Йорк.

23. Г. Многогрішний («Тигролови» І. Багряного) тікає з потягу і потрапляє...
А) Знову до рук НКВС;    Б) До міста, де він жебракує.
В) У болото тайги, де і гинее;    Г) До родини Сірків.

24. Сірки (І. Багряний «Тигролови») у минулому були...
А) В'язнями Далекого Сходу;
Б) Розкуркуленими радянською владою українцями-вигнанцями.
В) Мешканцями місць голодомору;
Г) Емігрантами з Америки.


Тести за романом «Тигролови» Багряного

1. З драконом у творі асоціюється:
а) тоталітарний режим;    
б) потяг з ув’язненими до Сибіру;
в) залізнична колія, що пролягала вздовж болота і густого лісу;
г) літак, який кружляв над концтабором.

2. Казковий герой, який би не зміг подолати дракона — потворну істоту?
а) Ілля Муромець;     б) М. Кожум’яка;     
в) І. Котигорошко;     г) Іван-Побиван.

3. Вагони потяга порівнюються у творі з:
а) ящиками;    б) перевантаженими човнами;   
в) коробками;   г) великими валізами.

4. «Дєлом доблесті і геройства» для вартових поїзда-дракона є:
а) пильно охороняти в’язнів;       
б) контролювати кожний рух «злочинців»;
в) забезпечувати спокій майору Медведину;    
г) не зрадити Ф.Дзержинського.

5. Якої пісні виконував Г. Многогрішний, а з ним й інші ув’язнені під час етапу до Сибіру в потязі?
а) Бурлацької;      б) козацької;        
в) чумацької;     г) про кохання.

6. Чим була викликана роздратованість начальника охорони, коли потяг прибув до кінцевого пункту призначення?
а) Бунтом ув’язнених;             
б) відсутністю Г. Многогрішного;
в) великою кількістю смертності серед полонених;
г) надмірним співчуттям цивільних до ув’язнених.

7. І. Багряний, характеризуючи арештантську мораль, зазначив, що вона:
а) упосліджена;               б) та, яка не завжди сприймається людьми;
в) безрозсудства;             г) здатна перевиховувати будь-кого.

8. Григорій Многогрішний, каторжник Сибіру —
а) правнук гетьмана;                 
б) славетний полтавчанин;
в) майстерний швець;        
г) людина, якою пишалася вся українська громадськість.

9. Казковим краєм, золотим ельдорадо назвав письменник:
а) Крим;         б) Кавказ;        
в) Сибір;        г) Закарпаття.

10. Рослина, яка з-поміж усіх могла «змагатися з тиграми»:
а) папороть;       б) рута;         
в) чебрець;       г) женьшень.

11. «Дивне море, у якому вода стоїть вище, ніж у всіх інших морях»,— так зазначив письменник про:
а) Дунай;           б) Байкал;       
в) Дніпро;       г) Волгу.

12. Сибір І. Багряний називає:
а) екзотичним краєм;         б) місцевістю із суворим кліматом;
в) гробовищем;                   г) багатющим джерелом золота.

13. Експрес, у якому «Стільки вигод! Стільки розкошів!» — це, на думку автора твору, екстериторіальна:
а) зона;    б) райська місцевість;      
в) благодать;      г) держава.

14. Втіленням «могутності, сили і гонору своєї пролетарської держави» у романі є:
а) майор Медвин;                           б) усі пасажири експреса;
в) охоронці потяга-дракона;          г) газета «Правда».

15. Легенда з Біблії, яку розповів один із молодців компанії у салоні-вагоні. Про:
а) Мойсея;     б) Адама й Єву;     
в) Всесвітній потоп;    г) створення світу.

16. Згадуючи замордованого на допитах Многогрішного, Медвина найбільше вразили його:
а) очі з краплинами крові;      б) потріскані губи;
в) синці на руках;                     г) мужність і витримка.

17. Для якої тварини тайги Многогрішний був диковинкою?
а) Ведмедя;       б) рисі;       
в) зубра;      г) борсука.

18. Що допомагало герою долати хащі тайги?
а) Воля до життя;                                   б) особисті амбіції;
в) жах від переслідування Медвином;       г) бажання смачно поїсти.

19. Рухаючись по тайзі, Григорій мріяв:
а) вбити Медвина;                              б) визволити товаришів;    
в) залишити «батьківщину»;         г) знайти притулок.

20. Що споріднювало сім’ю Сірків і Григорія?
а) національність;     б) місце народження;     
в) політичні погляди;     г) мисливство.

21. Старий Сірко був вдячним Многогрішному за те, що «гість»:
а) урятував життя Наталці;                  
б) розповів йому про Україну;
в) виявив до нього чемність і доброту;      
г) допомагав йому полювати.

22. Змалку Григорій був:
а) рибалкою;     б) шевцем;       
в) мисливцем;     г) ковалем.

23. Герой твору, який зазначив про себе, що він є чесною і чемною людиною:
а) Старий Сірко;            б) Грицько — брат Наталці;
в) Г. Многогрішний;       г) Медвин.

24. За рахунок чого сім’я Сірків виживала у тайзі?
а) Вживанням лікарських трав;     
б) збиранням грибів;

в) рибальством;                        
г) полюванням на тигрів.



Немає коментарів:

Дописати коментар